День вишиванки у Хоростківській отг
Сорочку мати вишивала сину
І душу, й серце у вишивку вкладала.
Як пам'яті народної відлунки,
На полотні з'єднання були візерунки,
Де кожен хрестик - то життєві миті...
Мережила по білому блакиттю,
Лягала ниточка до ниточки мрійливо -
Дитині б частку вишити щасливу,
Щоб оберегом стала для синочка
Руками неньки вишита сорочка
Міська рада
Хоростківська гімназія
Я встану рано-вранці, на світанку,
Як спалахне на квіточці роса.
Вдягну найкращу в світі вишиванку
І оживе, засвітитися краса
В промінні сонця. І моя сорочка
У рунах, в квітах зразу оживе...
З чарівних квітів я сплету віночка
Й над світом щира пісня попливе.
Сорочка, що матуся вишивала,
Серденько гріє, веселити душу.
Бо ж мама щастя-долю закликала.
Цей оберіг у житті нас захистить.
школа с.Сорока
День вишиванки. Це великий день,
Бо люди згадують сім'я ю, батьківщину.
Як шила мати і вела пісень,
Сорочку гарну вишивала сіну.
Лягав собі візерунок на полотні,
А мати шила і думки вплітала.
Так частку вишивала день при дні,
Щоб добра частка сіна не минала.
А як же вишивала рушники
І дарувала дітям на дорогу...
Щоб діти подолали всі шляхи
Й верталися до рідного порогу.
У тих вишиванках думи і пісні,
Про щастя мрії, туга за синами,
Вічна Тривога, гарні дні ясні,
До Бога звернення — молитва мами.
